Захід в рамках проекту «Спільна мова: громадський діалог щодо закону, який здійснюється в межах програми "Просування реформ в регіони"

КРУГЛИЙ СТІЛ

«Спільна мова: громадський діалог щодо мовної статті Закону України "Про освіту" в Одеській області».

25 вересня 2018 р у м. Болград Одеської області відбувся КРУГЛИЙ СТІЛ «Спільна мова: громадський діалог щодо мовної статті Закону України "Про освіту" в Одеській області».

Захід проводився Південноукраїнським відділенням Соціологічної асоціації України в рамках проекту «Спільна мова: громадський діалог щодо закону, який здійснюється в межах програми "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid) та Міжнародного фонду «Відродження» (http://www.irf.ua), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою».

Модератори Круглого столу – професор Олена Лісеєнко (голова Південноукраїнського відділення САУ, доктор соціологічних наук, професор ПНПУ імені К. Д. Ушинського), доцент Тамара Мосійчук (член Південноукраїнського відділення САУ, к. соц. н., доцент кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Доцент Нікон Н. О. (член Південноукраїнського відділення САУ, к. соц. н., доцент Одеського політехнічного  університету) ознайомила з даними соціологічного опитування, проведеного Південноукраїнським відділенням САУ зі студентами, учнями шкіл та гімназій, батьками учнів в Одеській області щодо реалізації ст. 7 Закону України «Про освіту» (червень, 2018 р.).

За круглим столом у методичному кабінеті відділу освіти Болградської районної держадміністрації, завідуючим якого є Наталя Звягінцева, зібралися директори шкіл та вчителі української, болгарської, гагаузької, російської мов м. Болграда та Болградських сіл, голови болгарського та гагаузького культурних товариств, керівник Одеського обласного центру болгарської культури у м. Болграді, представники відділу освіти Болградської районної державної адміністрації.

Під час круглого столу в центрі дискусії були питання сприйняття мовної статті Закону України «Про освіту» різними суб’єктами освіти та представниками національно-культурних товариств, причини виникнення напруги навколо мовного питання та шляхи її зниження; оптимальних шлях реалізації мовної політики в України, вплив рівня володіння української мови на покращення життєвих шансів старшокласників та інш. Зацікавлений і плідний діалог пройшов в доброзичливій атмосфері, але продемонстрував стурбованість жителів Болграда щодо можливостей та умов якісного вивчення рідної мови представниками своєї національної спільноти.

Організатори висловлюють вдячність усім учасникам круглого столу за участь, активні дискусії, цінні думки та пропозиції, які будуть враховані при розробці рекомендацій для створення програму діалогу в реформі освіти, адаптованої до районів компактного проживання національних меншин Одеської області.

30 жовтня 2018 р у м. Одеса відбувся КРУГЛИЙ СТІЛ «Спільна мова: громадський діалог щодо мовної статті Закону України "Про освіту" в Одеській області». Захід проводився Південноукраїнським відділенням Соціологічної асоціації України в рамках проекту «Спільна мова: громадський діалог щодо закону, який здійснюється в межах програми "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid) та Міжнародного фонду «Відродження» (http://www.irf.ua), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою».

Модератори Круглого столу – професор Олена Лісеєнко (голова Південноукраїнського відділення САУ, доктор соціологічних наук, професор ПНПУ імені К. Д. Ушинського), доцент Тамара Мосійчук (член Південноукраїнського відділення САУ, к. соц. н., доцент кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Доцент Нікон Н. О. (член Південноукраїнського відділення САУ, к. соц. н., доцент Одеського політехнічного  університету) ознайомила з даними соціологічного опитування, проведеного Південноукраїнським відділенням САУ зі студентами, учнями шкіл та гімназій, батьками учнів в Одеській області щодо реалізації ст. 7 Закону України «Про освіту» (червень, 2018 р.).

За круглим столом у білому залі наукової бібліотеки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського зібралися представники Одеської обласної державної адміністрації, керівник Всеукраїнського Центру болгарської культури, вчителі одеських шкіл № 121, 81, ліцею «Ланжеронівський», представники ЗМІ – Інформаційного агентства "Контекст Причорномор'я" та Південноукраїнського медіа холдингу, студенти та викладачі внз м. Одеса - Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Одеського політехнічного університету, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Під час круглого столу в центрі дискусії були питання сприйняття мовної статті Закону України «Про освіту» різними суб’єктами освіти та представниками національно-культурних товариств, причини виникнення напруги навколо мовного питання та шляхи її зниження; оптимальних шлях реалізації мовної політики в України, вплив рівня володіння української мови на покращення життєвих шансів старшокласників та інш.

У процесі обговорення учасники висловили своє бачення мовного питання у сучасному реформуванні української освіти. Згідно з позицією учасників обговорення, одним з факторів, що впливає на виникнення напруги навколо мовного питання є політичний фактор, політичне маніпулювання мовним питанням: «Не вважаю, що представники національних меншин негативно зреагували саме на статтю 7 цього Закону, тому є політичні причини, як зовнішнього оточення нашої крани, що пропагують експансію, наприклад Румунія, Угорщина, так і внутрішні політичні сили, які скористалися ситуацією на свою користь. Як на мене, це нормальна практика, що вже реалізувалася багатьма країнами Балтії, Польщі, Словаччини, Чехії. Справа в тому, що в Україні склалася ситуація пов’язана з тим, що діти компактно проживаючих етнічних груп фактично відокремлені від української системи навчання, у них немає іншого шляху як здобувати вищу освіту за кордоном, бо вони не готові відповідно до нашого законодавства навчатися українською, російською мовами у вищих навчальних закладах, оскільки не знають їх. Тим самим цілі міста, райони, селища відокремлюються від державної політики й це породжує сепаратизм. Реформування це нормально, адже кожний етнос має бути інтегрований в загальноукраїнську націю».

Серед інших причин, що призвели до напруженої ситуації з мовою навчання були названі тенденція до втрати рідної мови: «мы украинский язык изучаем сейчас и у нас нет проблем, но как бы нам сохранить болгарский язык?», та реакція деяких національно-культурних товариств і реакція інших країн, які мають в Україні великі історичні діаспори: «у нас є Договір про дружбу і співробітництво з Румунією…  там питанню національних меншин присвячена ціла 13 стаття, яка складається з 13 пунктів, і право на освіту там обумовлене. Однією з причин, яка викликала негатив, в тому числі, з боку Румунії, це було те, що Україна, м'яко кажучи, трошки пішла всупереч, тому що впровадження в тому вигляді що є, закону «Про освіту», може в кінцевому випадку привести до скорочення румунських шкіл».

Серед основних шляхів розв’язання мовної проблеми було названо необхідність віднайдення балансу між вивченням рідної мови і володінням державною мовою: «нам бы хотелось, чтобы 3 предмета изучались хотя бы в плане второго иностранного языка: история, литература, язык, а остальное всё на украинском», «оптимальный путь – преподавание предметов на разных языках, на 3-х хотя бы, и в детском саду ввести тоже реальный билингвизм», та створення умов для якісного викладання різних дисциплін українською мовою: «преподавание должно быть качественным, как он (учитель) может думать на молдавском, говорить на молдавском, все на молдавском, а физику читать на украинском языке»?

При цьому було відзначено, що «зміни лінгвістичного середовища, так само є природним процесом, як і всі інші: воно потребує певного часу і певних зусиль, в тому числі, з боку держави. Воно само по собі, звісно, не робиться, але школа -  це один із головних виховних, з точки зору громадянина, соціалізаційних інститутів», «я всё равно не считаю себя украиномовной, хотя могу свободно говорить на украинском языке. Считаю, что есть некоторое не ограничение прав, нет, но наверное, у меня должен быть выбор какой-то, а его сейчас нет», «у каждого народа есть своя память и она делает свои пометки. Это то, о чем люди не будут говорить, но оно будет чувствоваться везде».

Організатори висловлюють вдячність усім учасникам круглого столу за участь, активні дискусії, цінні думки та пропозиції, які будуть враховані при розробці рекомендацій для створення програму діалогу в реформі освіти, адаптованої до районів компактного проживання національних меншин Одеської області.

Думки учасників Круглого столу є особистою позицією спікерів і можуть не відображати точку зору організаторів Круглого столу та Європейського Союзу, за сприяння якого проводився цей захід.